Лауреат Нобелівської премії попереджає: боргова криза Франції може бути "занадто великою для порятунку", єврозона стикається з "вибуховою" кризою

Лауреат Нобелівської премії з економіки 2008 року Пол Кругман попередив, що державні фінанси Франції продовжують погіршуватися, йдуть шляхом «фінансової нестійкості», і країна може вже переступити межу від «занадто велика, щоб впасти» до «занадто велика, щоб врятувати», що створює небезпечну ситуацію; у разі виникнення кризи це стане серйозною загрозою стабільності всієї єврозони.

Кругман у своєму Substack-блозі цього тижня написав, що боргові проблеми Франції — це не лише питання країни, а й те, що її членство в єврозоні може спровокувати «вибухову боргову кризу» і завдати руйнівного удару по європейській інтеграції.

Колишній глава Європейського центробанку Jean-Claude Trichet у інтерв'ю закликав політичні сили Франції «вжити конкретних заходів і довести, що Франція як учасник ринку є відповідальною», щоб відновити довіру ринку — це також є необхідною умовою активації відповідних механізмів підтримки Європейського центробанку.

Французькі державні облігації останнім часом перебувають під тиском, а спред між десятирічними французькими і німецькими бондами піднявся до найвищого рівня з часів боргової кризи ЄС у 2011–2012 роках. Французькі облігації у п’ятницю трохи відновилися, дохідність десятирічних паперів знизилася на 3 б.п., до 4,86%.

Кругман наголосив, що Франція опинилася під впливом кількох фінансових криз одночасно.

На даний момент, борг Франції досяг 3,6 трлн євро (близько 4 трлн доларів США), що становить 119% ВВП — найвищий рівень з моменту появи євро. Уряд не лише не зміг ефективно контролювати борг, а й постійно збільшує його завдяки значним бюджетним дефіцитам, до того ж боргове навантаження посилюється через зростання процентних витрат.

На думку Кругмана, головна проблема Франції — це пенсійний вік. Вік отримання пенсії у Франції є одним із найнижчих серед основних економік Західної Європи, а лідер президентських виборів наступного року Marine Le Pen обіцяє дозволити окремим працівникам виходити на пенсію у 60 років.

Кругман пише, що Франція фактично «жертвує інтересами інших груп» задля великих субсидій для старшого покоління. Тим часом по країні спалахують студентські протести, причиною яких стали брак вчителів, переповнені класи та старі будівлі шкіл. «Поява масштабних національних студентських демонстрацій не є несподіванкою», — зазначає він.

Кругман докладно описав, як Франція може викликати кризу суверенного боргу в єврозоні, та порівняв це з подіями 2009–2012 років.

Він описав логіку цього порочного кола: щойно інвестори перестануть купувати суверенні облігації країн єврозони, з’явиться занепокоєння щодо здатності уряду погасити борги; паніка через ризик дефолту призведе до масового відтоку капіталу і зростання ставок, поглиблюючи кризу.

Кругман наголошує: суттєву роль у стабілізації ринку у 2012 році зіграв тодішній голова Європейського центробанку Mario Draghi із фразою «за будь-яку ціну», тому що країни Південної Європи одночасно вживали заходи із масштабного скорочення витрат.

Натомість зараз проблема Франції полягає в тому, що через постійну фінансову безвідповідальність, підтримка Європейського центробанку буде «вкрай дорогою» і значно суперечливою з політичної точки зору.

Він посилається на дані ринку кредитних дефолтних свопів (CDS): вірогідність дефолту Франції, яку закладає ринок, наразі становить лише 1,2%, але, на його думку, ця цифра «занижена», а раптове зростання ціни CDS саме по собі «викликає серйозну тривогу».

На тлі побоювань зовнішнього світу відповіді вже надали Європейський центробанк та французькі чиновники, однак їх позиції суттєво різняться.

Голова Європейського центробанку Christine Lagarde цього тижня повідомила міністрів фінансів єврозони, що регулятор уважно стежить за ситуацією на фінансових ринках і має інструменти для протидії хаотичній волатильності. Міністр фінансів Франції Roland Lescure заявив, що Франція «ще далеко» від необхідності втручання Європейського центробанку.

Trichet в інтерв’ю не коментував напряму висновки Кругмана, але наголосив, що у ЄЦБ є різні засоби реагування включно з Європейським механізмом стабільності (ESM) та транзитним інструментом захисту (TPI).

TPI створено у 2022 році для підтримки стабільності під час розділення ринків у єврозоні, але на цей момент ще не використовувався. Він чітко зазначає: умова активації TPI — це прохання Франції про допомогу, а зараз позиція французької влади — нема потреби.

Trichet звернувся до усіх політичних сил Франції: «Я закликаю всі політичні сили, незалежно від їхньої позиції, усвідомити, що настав час довести відповідальність Франції як учасника ринку». Він підкреслив, що першочергове завдання Франції — «переконати себе, що країна йде правильним шляхом», — і це є необхідною передумовою активації TPI.