Deutsche Bank: золото перепродане й недопредставлене, умови в 2027 році будуть кращими

Даніель Галі, керівник досліджень металів Deutsche Bank, вважає, що золото після останньої корекції перебуває у стані "перепроданості" та низької інвесторської позиційної активності, а те, що ціна золота не пробила мінімальні рівні липня навіть за умов високих ставок і дорогої нафти, демонструє явну відмінність структури поточного ринку від 2021–2022 років. Він прогнозує, що після 2027 року середовище для розміщення золота стане ще більш сприятливим, ніж зараз.

Галі зазначає, що дохідність 10-річних держоблігацій США тимчасово перевищувала 5%, вартість нафти трималася вище $100 за барель, однак золото з липня не оновило мінімальні ціни. На його думку, для активу без процентного доходу, така поведінка є відображенням підвищеної стійкості золота перед традиційними макроекономічними зустрічними вітрами.

Після явного уповільнення темпів зайнятості у США у вересні, очікування ринку щодо нового підвищення ставки ФРС у жовтні знизились: згідно з CME FedWatch, ймовірність жовтневого підвищення ставки впала з 64% тиждень тому до 22%, а для грудня ймовірність все ще становить 87%.

Позиції вже наближаються до крайніх рівнів останніх років

Галі вважає, що поточна позиція інвесторів у золоті подібна до періоду слабкості навколо 2022 року, але структура попиту вже змінилася.

Як свідчить огляд Kitco на основі його інтерв’ю, Галі каже, що позиції на ринку золота зараз, ймовірно, є одними з найбільш коротких від жовтня 2021 року, а активні інвестори після слабкої динаміки золота під час війни з Іраном суттєво знизили участь.

Раніше Deutsche Bank аналізували притік коштів і виявили, що чисті короткі позиції трендових коштів у золоті зросли до найвищих рівнів з жовтня 2021 року, а довгі позиції активних інвесторів знизились на приблизно 55% від максимумів червня. Обсяг відкритих контрактів на ф’ючерси на золото на CME також на низькому рівні.

Втім, Галі підкреслює: у порівнянні з 2021–2022 роками, офіційні органи вже купують золото більше ніж удвічі швидше, а кількість залучених інституційних інвесторів розширилась приблизно на 70% порівняно з 2021-м. Одночасно, розмір резервів, доступних для розміщення активів у різних країнах, також збільшився.

Тож Deutsche Bank цікавить не лише скорочення спекулятивних позицій, а й розходження поведінки двох типів коштів на ринку: активні та трендові кошти скорочують позиції у золоті, тоді як центральні банки та організації з довгостроковою стратегією продовжують збільшувати участь.

Високий дохід держоблігацій США навпаки стимулює попит на диверсифікацію інвестицій для інституцій

Галі також наголошує, що стійке підвищення доходності облігацій США не означає необхідності обирати між облігаціями та золотом для інституційних інвесторів.

За останні 20 років великі пенсійні фонди, ендаументи, трасти та страхові організації суттєво збільшили розміщення в альтернативних активах. Однак чимало так званих альтернативних активів і надалі надто чутливі до змін ставок: коли казначейські облігації США падають, доходність різко зростає, тоді акції, кредитні папери та частина приватних активів можуть одночасно зазнати впливу, а ефект диверсифікації між традиційними класами активів слабшає.

В такому середовищі частина інституцій починає переоцінювати роль золота у портфелі. Галі вважає, що це і є однією з принципових відмінностей поточної структури попиту на золото у порівнянні з попереднім циклом високої дохідності.

Подібні зміни вже спостерігалися у великих пенсійних фондах. Bloomberg у вересні повідомляв, що пенсійні системи Нью-Йорка, асоціація пенсіонерів округу Лос-Анджелес та інші великі інституції перераховують ризики для AI й інших перехресних класів активів, адже ризики між акціями, приватним капіталом, корпоративними облігаціями й інфраструктурою стали більш скорельованими.

Золото ж не має таких само джерел ризику, як корпоративний прибуток, кредитні спреди чи довжина грошового потоку, тож логіка розміщення золота інституціями поступово еволюціонує від простої торгівлі інфляцією до диверсифікації портфеля.

Короткостроково золото ще реагує на ціни на нафту й політику ФРС США

Оцінка Deutsche Bank не означає, що золото вже вільне від впливу середовища ставок.

За останній місяць зростання цін на енергоносії підвищило інфляційні очікування й тимчасово витіснило ставку за довгостроковими держоблігаціями США на багаторічні максимуми — це стала однією з причин явного падіння золота у вересні. Війна в Ірані додала геополітичних ризиків, з одного боку, підвищила попит на безпеку, з іншого — через ціни на нафту, інфляцію і ставки створила протилежний ефект.

Reuters у понеділок повідомив, що після слабкого звіту про зайнятість у США у вересні ціна золота трохи зросла. Проте ринок й досі вважає, що цикл підвищення ставок ФРС не завершено, а ймовірність затягування політики у грудні залишається високою.

Ситуація на Близькому Сході також продовжує впливати на макроекономічне середовище золота. Уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, у неділю оголосив про масштабну військову операцію у районах, що контролюються силами Хуситів — регіональні конфлікти досі можуть через ціни на нафту впливати на інфляційні очікування й дохідність облігацій.

Галі вважає, що слабша динаміка золота під час війни в Ірані, у порівнянні з очікуваннями частини інвесторів, є ключовою причиною, чому активні кошти й досі обережні. Проте за трьома показниками — низькі позиції, покупки з боку офіційних органів та розширення участі інституцій — Deutsche Bank вважає, що ринку золота зараз притаманні суттєві відмінності від періоду низьких позицій 2021–2022 років.