IPO першої компанії з виробництва AI-обладнання призупинено

Виробник розумних кілець Oura зіткнувся з проблемами під час виходу на біржу, що розкриває стару дилему інвестиційного ринку: назвати себе "платформою" ще не означає, що ринок оцінює тебе як платформу.

Oura наприкінці минулого місяця намагалася здійснити IPO у США, однак план був відкладений через те, що компанія не змогла знайти достатню кількість покупців у очікуваному ціновому діапазоні. Компанія пояснила це ринковою нестабільністю, хоча основні біржові індекси на той момент були близько до історичних максимумів. За даними «The Wall Street Journal», глибинний конфлікт цього IPO полягає у тому, що Oura позиціонує себе як високотехнологічну платформу даних із цінністю до 15 млрд доларів, але потенційні інвестори бачать лише витончену споживчу продукцію для здоров’я.

Ця розбіжність у позиціонуванні безпосередньо впливає на логіку оцінки і породжує у інвесторів фундаментальні сумніви щодо життєздатності бізнес-моделі "монопродуктової компанії". Для стратегічних інвесторів, таких як Eli Lilly, які володіють часткою Oura до IPO, важливим наступним етапом стане доведення цінності даних компанії для медичних платників.

Раніше Peloton, Fitbit, Casper Sleep, GoPro — ці бренди швидко набирали популярність на ринку, але потім стикалися з однаковою проблемою: зростання доходів залежало від постійних продажів нових продуктів, а не від органічного розширення бази користувачів.

Професор Jay Ritter з Університету Флориди, який досліджує IPO, проаналізував 13 монопродуктових споживчих компаній, що вийшли на біржу з 2005 до 2024 року. Результати шокують: через п’ять років після IPO їхні акції знизились у середньому на 32% від ціни розміщення, тоді як ринок у цей час підріс на 49%; для більш ніж 1200 інших IPO-компаній з цієї вибірки середнє зростання склало 68%.

Єдиним винятком, що перевищив ринок, став Roku — компанія перетворила пристрій для стримінгу у рекламну платформу та була придбана Fox Corp. у червні цього року за 25 млрд доларів. Цей кейс показує основну дорогу для монопродуктових компаній, щоб подолати стелю зростання: продукт має еволюціонувати у платформу, підписку або сервіс з оплати сторонніми — не споживачами.

Аналітикиня і консультантка у сфері медичних технологій Stephanie Davis описала поведінку споживачів словами "дуже швидко приймають, дуже швидко відкидають". Це точно характеризує структурну вразливість монопродуктових компаній.

У проспекті IPO Oura називає себе "інтелектуальною платформою для здоров’я", заявляючи, що вже накопичила понад 40 млрд годин біометричних даних, і сподівається, що на базі цього зможе додати софт та AI-функції для продажу даних фармкомпаніям, роботодавцям чи страховикам.

Однак поточні фінансові показники явно не відповідають цим амбіціям. За дев’ять місяців до 30 червня 2025 року близько 80% доходів — це продаж обладнання (розумних кілець), членські підписки дають лише 20%. Загальна валова маржа приблизно 55%, що набагато нижче типових показників для цифрових компаній у сфері здоров’я.

Попри це, Oura прагнула оцінки, у 10 разів більшої за дохід за останні 12 місяців. Для порівняння, Fitbit була придбана Google менш ніж за 2-кратний дохід.

Robin Boldt, головний інвестиційний директор хедж-фонду Rock2 Capital, що спеціалізується на медичній сфері, зазначає:

"Бізнес, орієнтований на обладнання, природно має нижчий мультиплікатор доходу. Лише стійке і, бажано, пришвидшене зростання підписки здатне заспокоїти інвесторів з публічного ринку."

Сьогодні у Oura понад 5 мільйонів платних членів, приблизна щомісячна плата — 6 доларів, компанія заявляє, що річний рівень утримання становить 85%. Проте справжня платформа базується на глибокій залученості юзерів — розробники залежні від App Store, водії і ресторани виживають завдяки Uber. А якщо користувач покидає Oura, він втрачає лише історію сну.

Ця досить низька залежність користувачів змушує Oura постійно витрачати значні кошти на маркетинг — близько 20% від доходу — щорічно шукаючи нових покупців. Така структура витрат прямо суперечить легкій масштабованості платформ.

У галузі вважають, що монопродуктові компанії можуть вижити довгостроково лише за трьома сценаріями.

Перший — продуктова диверсифікація. Garmin колись орієнтувався на автомобільні GPS, і поширення смартфонів майже знищило цей бізнес, але компанія успішно трансформувалася, розширюючи лінійку на фітнес-годинники, спорядження для outdoor, авіаційну і морську електроніку.

Другий — платформа. Roku продавав стримінг-плеєри з мінімальним прибутком, але заробив на рекламі та розподілі підписок.

Для стартапів Oura та Whoop у сфері носимих пристроїв для здоров’я, третя дорога здається найбільш перспективною — оплата від третіх сторін. Масове поширення апаратів ResMed і глюкометрів Dexcom стало можливим завдяки страхуванню; онлайн-реабілітаційні послуги Hinge Health оплачуються роботодавцями чи медичними планами.

Oura вже співпрацює з медичними організаціями — наприклад, її дані температури інтегровані у фертильність-додаток Natural Cycles. Але щоб справді залучити платників, мало довести точність вимірювання здоров’я — потрібно ще й доказати, що носіння кільця реально покращує результати для користувачів.

Поглинання може бути найбільш прямим способом отримати прибуток для акціонерів. Eli Lilly інвестувала у Oura до IPO і заявляла про бажання збільшити частку. Зважаючи на інтерес Eli Lilly до управління прийомом препаратів, таких як Zepbound та Mounjaro, оперативний доступ до даних про якість сну та фізичну активність пацієнтів має потенційну стратегічну цінність.

Oura не обов’язково має стати наступною Apple чи навіть Garmin. Те, що їй потрібно справді довести ринку — це те, що її дані цінні не лише для споживача, а й для третіх сторін, — і що це не просто компанія, яка продає дорогі кільця.