Бесент знову говорить про "скорочення боргу", учасники ринку: бачення — це не план

Міністр фінансів США Бесент знову висловив підтримку фіскальної політики уряду Трампа, заявивши, що поєднання економічного зростання та обмеження витрат може знизити рівень боргу. Однак більшість ринкових стратегів та незалежних економістів вважають, що це чергове лише вербальне втручання, яке навряд чи змінить основний курс американської фінансової політики.

Бесент у понеділок ввечері, 5 жовтня за східноамериканським часом, зазначив, що після успадкування "великої купи боргу" від уряду Байдена, адміністрація Трампа реагує шляхом "обмеження витрат та стимулювання економічного зростання", також підкреслив, що стійке зростання ВВП понад 3% допоможе змінити співвідношення боргу до ВВП. Він також відзначив, що після одноразової виплати податкових знижок у розмірі 180 млрд доларів, доходи від тарифів відновилися до вищого рівня.

У день заяви Бесента, під час торгів у понеділок, прибутковість базових 10-річних казначейських облігацій США наблизилася до 5,35%, встановивши новий рекорд з 2002 року. Стратеги Brown Brothers Harriman, включаючи Elias Haddad, прямо зазначили, що дії Бесента — це спроба словесного втручання, щоб знизити довгострокові прибутковості.

Зазначимо, що минулої суботи Бесент у інтерв’ю американським медіа вже кардинально змінив свою позицію, визнавши: "Я не можу контролювати борговий ринок", і пояснив нещодавнє зростання прибутковостей впливом війни в Ірані, що підвищила глобальні ціни на нафту, а не структурними проблемами фінансів США. Це значно відрізняється від його заяв у вересні, коли він гучно називав себе "хазяїном" і запрошував інвесторів "ставити на борговому ринку".

Основна думка заяви Бесента в понеділок полягає в тому, що тривале швидке економічне зростання може природно знизити співвідношення боргу до ВВП. Однак, як зазначають медіа, дані не підтверджують цю логіку.

Економісти прогнозують, що цього року відношення фіскального дефіциту до ВВП у США складає близько 6%, що є історично високим рівнем для періоду з низьким безробіттям і стабільним економічним ростом. Зростання ВВП у 2023 році наближалося до 3%, а у 2024 році теж досягало цього рівня, проте обидва роки дефіцит перевищував 6%.

Старший політичний менеджер непартійної організації Committee for a Responsible Federal Budget Marc Goldwein зазначив, що для зниження дефіциту до 3% від ВВП — встановленої самим Бесентом мети — темп економічного росту має досягати 4,5%. "Ми не зможемо вирішити проблему дефіциту лише за рахунок економічного росту, не тому, що це математично неможливо, а тому, що це нереально."

Бюджетне бюро Конгресу (CBO) вже цього лютого попередило, що співвідношення боргу до ВВП у США в 2030 році перевищить історичний рекорд у 106%, встановлений у 1946 році, і тоді країна опиниться в небаченій ситуації.

Нагальність боргової проблеми посилюється постійним підвищенням витрат на фінансування.

Зараз прибутковість казначейських облігацій США терміном від 5 до 30 років перевищує 5%, а прибутковість короткострокових векселів до одного року — понад 4%, що більше за середню купонну ставку облігацій на кінець серпня 3,48%.

Це означає, що разом із рефінансуванням старих низькопроцентних боргів урядові витрати на виплату боргу і надалі зростатимуть. За перші 11 місяців 2026 фіскального року чисті витрати на відсотки досягли 1 трильйона доларів.

Стратег Австралійського національного банку Rodrigo Catril зазначив, що зростання довгострокової прибутковості частково відображає занепокоєння ринку з приводу "фінансової розбазарування", "швидке й тривале економічне зростання, звісно, допоможе, але не вирішить проблему".

Стратеги також відзначають, що обіцянки Бесента щодо ощадливості зустрічають принципову інституційну перешкоду: право ухвалення фінансової політики належить Конгресу, а не Міністерству фінансів.

Catril зазначив: "Для скорочення бюджету обов’язково потрібно досягти консенсусу між двома партіями, а наразі навряд чи можна подолати розбіжності."

У вересні Бесент натякав, що республіканці можуть після проміжних виборів у США 3 листопада прискорити ухвалення фінансової реструктуризації в Конгресі, а також заявив, що разом із директором офісу бюджету Білого дому Russ Vought розробляє комплексний план, але досі жодних конкретних деталей не з’явилося.

Стратег Macquarie Gareth Berry докладно пояснив: "Висловити бачення — це не те саме, що запропонувати реальний план."

Окрім заяв Бесента, ринок також уважно стежить ще за одним важливим найближчим етапом.

Міністерство фінансів США має оприлюднити заяву про квартальне рефінансування 4 листопада. Це перша квартальна заява після значного збільшення масштабів зворотного викупу довгострокових казначейських облігацій у середині серпня — так званої "операції twist", про яку говорив Бесент.

З огляду на постійно високі витрати на фінансування довгострокових облігацій, інвестори та стратеги очікують, що Міністерство фінансів може натякнути на зменшення залежності від емісії довгострокових облігацій.

У попередній заяві про рефінансування міністерство вже внесло тонкі корективи у формулювання, змінивши опис майбутніх випусків купонних і плаваючих облігацій з "збільшиться" на "зміниться", залишивши можливість для скорочення обсягів емісії в майбутньому.